«КОЛЯДУЄ ФРАНКОВЕ ПІДГІР’Я»: ВЖЕ 20 РОКІВ СПІВОЧОЇ СЛАВИ




   Фестиваль «Колядує Франкове Підгір’я» щороку збирає переповнену залу глядачів у Народному домі ім.І.Франка і під їхні гучні овації виводить на сцену добре відомі на Дрогобиччині та щойно створені колективи. Не перший рік учасники заходу – різноманітні хори, дуети, ансамблі галицького краю – своїми дзвінкими голосами торкаються найпотаємніших струн людської душі, витворюючи в ній дивовижну різдвяну феєрію. 30 січня 2011 року для усіх, хто причетний до участі, організації і проведення концертів, особливий день – ювілейна 20-та річниця незабутніх зустрічей митців хорового співу. Напередодні урочистої події журналісти «ГЗ» поспілкувалися з мистецтвознавцем Михайлом БУРБАНОМ, який стояв біля витоків створення фестивалю «Колядує Франкове Підгір’я» і був очевидцем його дебюту на дрогобицькій сцені.

   - Пане Михайле, кому належить ідея створення фестивалю «Колядує Франкове Підгір’я»?

   - Доля подарувала мені можливість внести свою лепту у проведення і організацію перших концертів фестивалю різдвяного хорового співу «Колядує Франкове Підгір’я», який був започаткований у 1991 році під егідою міського відділення Музичного товариства України. Тоді роботу обласного відділення товариства фактично провадив відомий бандурист Михайло Баран. Назву «Франкове Підгір’я» для фестивалю придумав професор Михайло Шалата. 

   - А де вперше відбувся фестиваль?

   - Спершу у нас виникли труднощі із приміщенням для проведення фестивалю. У міському Будинку культури (тепер – Народний дім ім.І.Франка) у той час проводився ремонт, тому скористатися ним ми не змогли. Тодішній директор обласного музично-драматичного театру ім.Ярослава Галана (сьогодні – ім.Юрія Дрогобича) Нестор Хлібкевич радо погодився допомогти у вирішенні цього питання. І перший фестиваль відбувся у приміщенні театру на безоплатній основі, довелося заплатили лише за освітлення.

   - Яку ціль ставили перед собою організатори фестивалю?

   - Організатори фестивалю поставили перед собою завдання – продовжити та розвинути тисячолітню хорову українську традицію – як церковну, так і світську. Адже коляди – чудовий освітньо-виховний засіб і, насамперед, духовний.

   - Яким був творчий дебют фестивалю «Колядує Франкове Підгір’я»?

   - Творчий дебют фестивалю «Колядує Франкове Підгір’я» був вдалим і перспективним. Усе почалося з того, що кілька осіб взялися за налагодження контактів із різними хорами, ансамблями, дуетами, квартетами з навколишніх міст і багатьох сіл Дрогобицького району. Насамперед підтримали творчу ініціативу створення фестивалю священики (отці Мирон Бендик, Мирослав Соболта, Михайло Бачинський) і громадські організації – Дрогобицьке міськрайонне товариство «Просвіта» та Товариство української мови.

   Розпочався перший фестиваль із молитви «Отче наш», яка вперше публічно і вголос після 1944 року прозвучала з уст присутніх і десятка священиків у приміщенні театру. На сцені перед заповненим залом глядачів уже стояв 100-голосий хор за участю дітей і дорослих із Церкви святої Параскеви, що на вул.М.Коцюбинського під керівництвом регента Віри Добромильської. Далі естафету ведення свята перейняли працівники дрогобицького міського відділу культури. Користуючись нагодою, висловлюю вдячність усім колишнім керівникам відділу за їхню співпрацю і розуміння важливості розвитку мистецтва: Миколі Михацю, Зеновію Бервецькому та ін., а також їхнім заступникам, помічникам-режисерам (З.Петришин, М.Ланова, А.Мельничук, І.Легеда, І.Воят, І.Сех, О.Марущак, З.Клепач…).

Пригадую, як під час проведення першого фестивалю дві глядачки, обійшовши увесь зал, зібрали гроші, які віддали за порадою тодішнього заступника міського голови Володимира Семчишина церкві Пресвятої Трійці. А та своєю чергою передала їх для будівництва каплиці на міському кладовищі.

   - Хто був серед перших учасників фестивалю?

   - У фестивалі «Колядує Франкове Підгір’я» у перші роки його проведення взяли участь колективи: хори політв’язнів «Нескорені» (З.Бервецький і Л.Грицик), Катедрального собору Пресвятої Трійці – «Голос душі» (керівник – Є.Бернацька, Н.Кішкан), «Дзвін» (І.Захарій), «Відлуння» (дитячий) (Н.Бунь), монастиря верховних апостолів Петра і Павла (Л.Паньків), церкви Різдва Пресвятої Богородиці (Л.Новак), церкви Іова Почаївського (Н.Самокішин), Воскресіння Христового (Є.Сов’як), костелу Святого Варфоломея (В.Шуневич).

   Серед учасників були і заводські хори: нафтопереробного заводу (П.Гушоватий), долотного (С.Ковальчин, С.Салій, В.Шуневич), і освітянські: «Освітянка» (М.Гірняк), хори державного музичного училища ім.В.Барвінського, музично-педагогічного факультету Дрогобицького педуніверситету, чоловічий квартет зі ЗОШ №16.

   Учасниками заходу впродовж багатьох років є також хори, приїжджі з різних міст і сіл України: з сіл Рихтичі (І.Захарій), Верхні Гаї (Л.Павлів), Нижні Гаї, зі Самбора, Борислава, Стебника, Трускавця, Старого Самбора, Львова.

   У 2000-их роках до вищеперелічених приєдналися: хори церкви Успіння Пресвятої Богородиці (Л.Роздольська), церкви Вознесіння Христового (М.Гушовата, М.Стецула), церкви Преображення Господнього (М.Гірняк, Л.Баб’як), церкви святих Володимира й Ольги (О.Казимирів), села Літиня (Ю.Лепкий), хор «Оранта» (А.Бунь), дитячий хор «Відродження» польського культурно-освітнього товариства (О.Томащук), ансамбль «Вишиванка» Стебницької музичної школи та багато інших.

   Упродовж останніх 10 років професійний рівень фестивалю зріс за участю таких колективів: Дрогобицький муніципальний чоловічий камерний хор «Боян Дрогобицький» (Петро Гушоватий), народна хорова капела «Гаудеамус» ДДПУ (С.Дацюк), Дрогобицький муніципальний камерний хор «Легенда» (І.Циклінський). Організатори вводять до складу учасників інструментальні колективи, елетромузичні інструменти.

   - У чому, на Вашу думку, секрет успіху фестивалю?

   - Найперше підкреслю, що після того, як у Дрогобичі відбувся перший фестиваль, такий же заснували і в інших містах: Луцьку, Івано-Франківську, Тернополі, Львові за сприяння УГКЦ, УПЦ КП, УПЦ МП, УАЦ. Це свідчить про те, що у нас на Дрогобиччині представники інтелігенції – одні з найактивніших в Україні, що забезпечило успіх щорічного творчого заходу і подальше зростання його популярності.

   Завдяки тому, що організатори концертів за останні роки ввели нові критерії і номінації, а церковні хори у репертуар – більш складні твори для виконання сучасних авторів із модерною гармонією, до концертів долучається більше учасників і гостей.

   Щиро вітаю хористів, меценатів, організаторів фестивалю «Колядує Франкове Підгір’я» із ювілеєм. Бажаю Вам, щоб у глядачів завжди горіли очі щастям і задоволенням від Вашого виконання музичних творів, а їхні оплески і подяки щораз більше й більше додавали наснаги й стимулу до праці. Міцного здоров’я, щасливого довголіття і сімейного затишку!

 

Ірина МИХАЦЬ

(27 січ 2011)



Обновлен 03 фев 2012. Создан 02 фев 2012